З Марини Єсєніної
Кришталевий ранок стукає у шибку,
І росинки срібний трепіт в пелюстку…
Залишись зі мною ще хоч на хвилинку
Дзюркотінням талих крапель у струмку.
Насолода ранку легко вії ніжить,
Відчуваю ніжний дотик на вустах,
Ще й цієї ночі в сон прийшов підсніжник
З крапелькою щастя в білих пелюстках.
Подих обережний і такий тремтливий,
Що аж шкода казку місячну злякать.
Я тебе кохати вічність буду, милий,
Мов перлинка світла, шлях твій осявать.
Пуп’янками лілій поцілунки-квіти
На бажання шовку заяскріють знов…
Стане грізна буря, мов ласкавий вітер,
Ластівкою в небо здійметься любов.
Як промінчик сонця, чарівливу ніжність
Ранок в золотих нам вислав завитках…
Знай, цієї ночі в сон прийшов підсніжник
З крапелькою щастя в білих пелюстках.
20.03.2010 р.
