Край весни - трамплін у літо
Троянди, фіалки, каштановий цвіт
Ці квіти
Не можна радіти
Я не бачив посмішки Афродіти
І каштановий цвіт
Злий вітер зірвав
І поклав його на граніт
Старий камінь
Його долоні, його рани, його кров
Його червоні перстні, немов
Його шрами
І крила листиків тополі
Які у травні рвуться на волю
Крилами ще не народжених птахів
Які тонуть у колисковій
Тонуть у молитві
Їхні, ще не програні битви
Глибоко у блакиті небес
Глибоко, куди тільки можна піднятись
Тікаючи від шуму колес
Де можна потонути, закривши очі
Почути, як їхні вороги шепочуть
Заклинання
Як вони шепочуть їх востаннє
Край весни
Торкається каштанового цвіту
І цей край літа
Немов водоворот
Задушлива комірка моїх турбот
Широкий освітлений зал
Притулок для вигнанців
Посеред розбитих дзеркал
Дикі танці, диявольський бал
Розбитий кришталь
І сльози Попелюшки і жаль
Якби я міг повернути час назад
Туди, де плоди травневого саду
Ще не проковтнув град
Із фальшифих блакитних рубінів
І фальшивих усмішок на фотографіях
Які прикрашають пластмасові стіни
У світі
Де я все ще танцюю із нею
І торкаюсь пальцями літніх днів
Я б торкнувся їх, як би зумів
Забути про вчорашній день
Викинути ключі і телефони із кишень
І стати тим, ким я ніколи не був
І побачити, що я нічого не здобув
Просто потонув у іншій вигрібній ямі
І похований за рятівними човнами
У світі, який ховає імена
Коли у каштановім цвіті
Помирає весна
А літо ловить із трампліну
Тих самогубць
Що лишають за собою руїни
Але я думаю
Що це не кінець
Для наших поранених сердець
Травень повернеться знову
І віддасть мені дар мови
