І
Я прошепочу "Прощай"!
І серце стіною закрию.
Ти від мене пішов... Нехай!
Я дихати вже не вмію.
А сніг моє серце знайшов
І вкрив його важезним слоєм.
Ти нещодавно від мене пішов.
Лиш сльози жгуть холодним зноєм.
ІІ
Чи доживу я до світанку?
Чи сніг обірве мою нить.
Та все одно. Не хочу ранку,
Мені набридло з снігом жить.
І все навколо, все в снігу.
Ніщо не дихає. Все – смерть.
Можливо, я з усім помру
Яка різниця? Це лиш смерть.
ІІІ
А сніг безжалісно літає
І тихо шепче: "Це – любов".
Але як грішницю карає,
Катує серце, студить кров.
IV
Білі краплинки зими...
Від серця залишилася льдинка...
Навіть немає журби...
Я померла, я – лиш сніжинка.
Я потанцюю із вітром
І тихо помру на устах.
Ти відчуєш мене, і тихо
Повернешся до мене в сльозах.
І чого ти від цього чекав?
Невже мене повернути?
Ти по кімнаті довго блукав,
Але життя вже не здобути.
