Священники віддають Діву Марію заміж за старця Йосифа
Марія, з трьох років, жила
В Храмі, де і підросла,
Навчена в мудрій основі,
Для життя в Божій любові.
І ось прийшла пора закону,
Де мовиться про заборону
Жити у святому місці
Дітям у такому віці.
Діти до батьків вертались,
Чи до родичів, з ким знались,
А про сиріт Храм сам дбав,
За вірних заміж віддавав.
Діви Маріїні батьки
Були старенькими таки,
З Храму доньки не діждали,
Тихо в мирі повмирали.
Священники й цю сироту
Хотіли заміж віддавати,-
Не захотіла: "Я піду
Себе для Бога готувати"!
Ті дядька Йосифа знайшли,
По волі Божій віддали
Старому чисту сироту,
Щоб дівчинку глядів святу.
Вже Чотирнадцять літ Марії,
Дух Святий горить в надії,
Ангели не покидають,
Святість Божу зберігають.
Діва Святе Письмо читала,
Молилась Богу, працювала,
Дядько Йосиф майстрував,
Бог їм усим допомагав.
