Вільний переклад
А.Блок «Ты так светла, как снег невинный»
Ти світла , наче сніг невинний,
Білієш, наче божий храм,
Ночам не вірю я неспинним,
І безпробудним вечорам.
Своїй душі, довго страждавшій ,
Я віри теж, не йму зовсім,
Мандрівником , себе шукавшим,
Прийду у твій привітний дім.
За всі негоди та напасті,
Довіру зраднику даси,
І подаруєш знову щастя,
В обіймах нової весни
Текст оригіналу
Ты так светла, как снег невинный.
Ты так бела, как дальний храм.
Не верю этой ночи длинной
И безысходным вечерам.
Своей душе, давно усталой,
Я тоже верить не хочу.
Быть может, путник запоздалый,
В твой тихий терем постучу.
За те погибельные муки
Неверного сама простишь,
Изменнику протянешь руки,
Весной далекой наградишь.
