Є. Євтушенко
(вільний переклад)
Щоб знати винних, то знаходять крайніх,
кому кебети доля не дає
на чисту воду вивести лукавих,
відстоюючи поприще своє.
Коли всі за, вони бувають проти,
хоч потім їх за це і заклюють.
Коли потрібні справжні патріоти,
вони й базікам спати не дають.
Вони переживають все це гостро,
роками б’ються за чужі права,
та їх завжди підводять недорослі,
рум’янцем ретушовані слова.
Усе, за що беруться, їх тривожить,
хоч і бувають винні без вини.
Хоч пасинки, та змовчати не можуть,
коли мовчать зачаєно сини.
Чужі їм всі, хто згаяв час безплідно,
хто, зрадивши, уміє відректись…
І шкірою відчують, що потрібно,
але не вміють цього домогтись.
Коли я бачу марні ці старання
там, де талант упорався б за раз,
де в бій іде за правду безталання,
таланти, мені соромно за вас.