Максим Богданович, Сонет (В сухих пісках в Єгипетській землі)
Присвячую О. Погодіну
Un sonnet sans defaut
vaut seul un long poeme.
Boileau*
В сухих пісках в Єгипетській землі,
Над хвилями синіючого Нілу,
Вже кілька тисяч літ стоїть могила:
Зернини там знайшли в горшку малі.
Хоч зернятка й засохли, як в золі,
Та все ж таки життєва їхня сила
Збудилася і знов заколосила
В весняну пору збіжжя на ріллі.
Ось символ твій, забутий рідний краю!
Народний дух, у це я віру маю,
Розбуджений безплідно не засне,
А уперед, як джерело, порине,
Що води дужо, голосно жене,
Зумівши з надр пробить земні глибини.
*Бездоганний сонет
один вартий цілої поеми.
Буало.
Максім Багдановіч Санэт
Ахвярую А. Пагодзіну
Un sonnet sans defaut
vaut seul un long poeme.
Boileau*
Паміж пяскоў Эгіпецкай зямлі,
Над хвалямі сінеючаго Ніла,
Ўжо колькі тысяч год стаіць магіла:
Ў гаршку насеньня жменю там знайшлі.
Хоць зернейкі засохшымі былі,
Усё ж такі жыцьцёвая іх сіла
Збудзілася і буйна ўскаласіла
Парой вясеньняй збожжа на ральлі.
Вось сымбаль твой, забыты краю родны!
Зварушаны нарэшце дух народны,
Я верую, бясплодна не засьне,
А ўперад рынецца, маўляў крыніца,
Каторая магутна, гучна мкне,
Здалеўшы з глебы на прастор прабіцца.
* Беззаганны санэт
варты адзін цэлае паэмы.
Буало.
