Я хочу бути тобі саме тією,
Найважливішою.
І не важливо, якою по рахунку,
Тільки, щоб ні дня без поцілунку.
Жодної ночі без порятунку,
І з кожною миттю – ріднішою.
Я можу з тобою відростити, як нігті,
Крила.
Ділити навпіл згущене молоко ранку,
Обіймів легку валер’янку.
Тепле ліжко і смачну вівсянку,
До речі, вівсянку ще ні з ким не ділила!
Я вірю тобі і неодмінно – у тебе,
Сповна.
Так гаряче, як дитиною Діду Морозу,
Так наївно, як погодному прогнозу.
Як навесні вірю авітамінозу,
Випиваючи твій м’ятний погляд до дна.
І нехай твої дотики зачіпаються
за мою шию,
І нехай тиша стає тихішою.
Я до кінчиків волосся хочу бути тобі
саме тією,
Найважливішою.
"Я хочу бути тобі саме тією, Найважливішою.
І не важливо, якою по рахунку" - твоя ЛГ в стосунках більш розкута і сучасно-прогресивна, а більшість "пересічних" хочуть бути пероою, одною і єдиною
"Ділити навпіл згущене молоко ранку,
Обіймів легку валер’янку.
Тепле ліжко і смачну вівсянку,
До речі, вівсянку ще ні з ким не ділила!" - ці рядочки найбільш художньо значимі
Юля Фінковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
моя героїня хоче бути єдиною, найважливішою! лише без оглядання на минуле. байдуже, скільки було до неї, зараз вона - єдина і одна
і це важливо.
дякую, моя хороша, дуже приємно, що щось сподобалося
цікава дефініція: поетичний монолог... 
