Вже пройшло мабуть років чимало...
Як побачив тебе я якось...
Ти напевно мене не впізнала.
Як же тобі,чи добре жилось?
Не зможу я сказати і слова.
А ти лагідно й просто всміхнись.
Ми зустрілися так випадково.
Наші долі в вінок не сплелись.
Я вдивляюсь в безодню очей...
Бачу спокій і ніжне тепло.
На руках би носив цілий день.
Цілував твої губи й чоло...
Пелюстками б тебе приголубив.
Квіти схожі б на тебе дарив.
Та на жаль не моя ти голубка...
Чом я тебе колись не зустрів...
Ти дружина найкращого друга.
Та я потай кохатим тебе...
Ти його, не моя ти заслуга..
Будь щаслива,й кохай не мене...
