На жаль…

Вже  пройшло  мабуть  років  чимало...
Як  побачив  тебе  я  якось...
Ти  напевно  мене  не  впізнала.
Як  же  тобі,чи  добре  жилось?
Не  зможу  я  сказати  і  слова.
А  ти  лагідно  й  просто  всміхнись.
Ми  зустрілися  так  випадково.
Наші  долі  в  вінок  не  сплелись.
Я  вдивляюсь  в  безодню  очей...
Бачу  спокій  і  ніжне  тепло.
На  руках  би  носив  цілий  день.
Цілував  твої  губи  й  чоло...
Пелюстками  б  тебе  приголубив.
Квіти  схожі  б  на  тебе  дарив.
Та  на  жаль  не  моя  ти  голубка...
Чом  я  тебе  колись  не  зустрів...
Ти  дружина  найкращого  друга.
Та  я  потай  кохатим  тебе...
Ти  його,  не  моя  ти  заслуга..
Будь  щаслива,й  кохай  не  мене...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396807
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2013
автор: ДОВ