я в синє небо очі підніму
так тихо з ним поговорю
після сльози витру і піду
я ж так больно не зроблю
лише одне його спитаю
чому я досі тебе чекаю
чому я біль в собі тримаю
чому тебе я не забуваю
а воно мені нічого нескаже
лише до себе привяже
до нього буду приходила
усе буду йому говорила
а тоді воно тобі розкаже
і усю біль мою покаже
там усе буде бушувати
лиш місяць буде спати
ти тільки так і невзнаєш
що іншу вже не покохаєш
я в твоєму серці слід залишу
так тихо, мовчки від тебе піду....
а ти не будеш навіть знав
як всією душею я кохала
так важко тебе відпускала
але ж ти навіть не кохав!
