Хоча б іноді озирайтесь навкруги.
Повірте, це цікаво і потрібно.
А то так все життя і будете ви йти
В самотині, хоч і сумлінно.
Озирнетесь - і настане мить,
А за нею покрокують роки.
Зірки навіть, що розкидала ніч,
Зберуться на вашому порозі.
Озирнетесь - і засвітить сонце,
Подарує всім нове життя.
І через кожне малесеньке віконце
Прокрадеться промінь майбуття.
Озирнетесь - і зашумить вода,
Так мелодійно у вузенькій ручці.
Повернуться ваші молоді літа,
І калина зацвіте на забутому узбіччі.
Так палко серце моє просить,
І душа блага не розминутись
Із своїм щастям, і я прошу роси:
\"Ви скажіть їм, коли треба буде озирнутись...\"
