Ми не були ні п’яні, ні свідомі.
Ми не були всередині, ні зовні.
Я просто тихо плакала, а ти мовчав.
Коли всю віру втратила – ти закричав.
Ми не були закохані, ми філантропи.
Продати душу чортові, були не проти.
Як ми сюди потрапили? - весь час питаю.
Про що згадати маємо біля воріт до раю?
Може в ЖИТТІ лишилися важливі справи,
А може смерть змагається за грішну долю з нами.
І ми здаємося, не борючись запекло
Ми просто нарізно, прямуємо у пекло
