ти хотіла зігріти себе гарячим пластиліном
батареї не дихали жаром, тріщали стіни
дев'яності залишили кілька урбаністичних наколень
на зап'ясті і шиї
і відколи
у тебе оселився різноокий собака,
ти зовсім перестала дихати двояко -
димом у стіни чи вуглекислим газом - у вазони
ти лише зігрівала пластиліном скроні
полиці гнулись від непрочитаного "Експресу"
важіль тиснув у бік віконного скла
дев'яності засиділись у гостях, перестань рятувати їх від стресового
стану дешевим чаєм і літрою домашнього вина
ще не зима,
тобі до болю тягне,
затягує ілюзія совдепівських принад
і коли у двері постукаюсь
ти ще не будеш готовою
впускати додому кільканадцять модерних "рєбят"
