Вступ
(грає потужна вступна музика)
В розпечених пустелями країнах,
Де жінка скута ланцюгом покірності,
Там мить свободи лиш в хвилинах…
Тисячоліття тягнеться мить вірності…
Батьків тверде незрушне слово
Гартує долю вірної жони
І знову там життя іде по колу
Не знаючи ані зими, ані весни…
Там назавжди заховане обличчя дівчини
За масками із найдорожчого шмаття…
І тіло вковане словами з вічності
В німу реальність людського життя…
(включається музика)
1
Вони росли в ілюзії свободи
Брехню сприймаючи за правду, як усі
Такі традиції завжди були у їх народу,
Та щось противилось в душі…
(Танець, де танцює 5-6 дівчат в платтях з ланцюгами 2-і з них танцюють відчайдушно, але не можуть повністю розкритись, ланцюги заважають їм зробити повноцінний рух)
І як зробити вільний подих
Коли, повітря затхле від неволі
І щось так мариться, десь має бути продих,
В розграфленій вже на перед, їх, долі…
І ось воно, нарешті вже назріло
Оте бажання, щоб пізнати світ,
Тепер не загасити, що зайнялось в душі й горіло
І не сховати крила, що тягли в політ
(Танець, де показано змову про втечу, в танці виражено як партнери розуміють, що несила знаходитись в даному середовищі, і тікають)
2
З-під паранджі жінок ледь чутно шепіт
«Тепер тих двох назавжди зневажає світ,
Тепер чекатиме їх тільки клопіт,
І назавжди для краю рідного зав’яв їх квіт»
Вони ніколи не прийдуть до дому
Бо тут ніхто їх не чекатиме назад
Тут ті хто вже давно навчився пережити втому,
І жити у неволі - в лад…
( Танець жінок, в якому показано, що назад дороги нема, вони звикли до такого життя і зневажають тих хто порушує вікову традицію)
Немало часу вже пройшло
Коли наважились на подвиг дві красуні
Та знов на крилах долі принесло
Тривогу у серця їх юні
Десь в місті на базарній площі
Не сцені де актори виступали,
Зустрілися дівчата із жінками з свого міста,
Коли свій танець танцювали
(Танець, на базарній площі – бажано червоні плаття)
3
Вони тепер назавжди вільні,
Свобода їх – то їх життя
І не примусять люди їх, свавільні,
Зректися волі каяттям…
Зблиснуть в руках клинки
Розпалюючи східний танець
І розірвуться беззворотньо ланцюги
Неволя назавжди облишить пам'ять.
(Танець з клинками)
ID:
353139
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 26.07.2012 18:52:00
© дата внесення змiн: 26.07.2012 18:53:14
автор: DarkLordV
Вкажіть причину вашої скарги
|
