Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дощ: Косовиця - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолійович, 07.07.2012 - 10:17
Як нам всім у місті не хватає цієї споконвічної краси і сили від єднання з природою... Ми ж бо з неї вийшли і до неї підемо...
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маєте рацію, Анатолійовичу, містянам варто більше уваги приділяти єднанню з природою. То наша мама... Дякую!
Валя Савелюк, 06.07.2012 - 12:57
пане Василю! красота і мудрість... а чого іще хотіти і бажати...Сиві трави ляжуть у покоси - (Буде чим корову годувать!). Адже серце так бентежно просить Працю косаря не забувать... яка мені знайома ця тиха і впевнена радість -- буде чим корову годувать... Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Селянські гени" дають про себе знати будь-де... То стан душі... Дякую Вам, Валю!
Леся Геник, 05.07.2012 - 23:36
Пригадала свого тата... І ті "ручки", що лягали рівненькими стрічками, і той запах свіжокошеного сіна, зя яким млію по сьогодні... Дякую, п.Василю, за цей щемливий спогад у моєму серці...
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, спогади, спогади... Таке із серця не вивітрюється... Дякую Вам!
Наталя Данилюк, 05.07.2012 - 13:43
Так затишно і свіженько-ніби босі ноги торкнулися ранкової роси!..
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А вірш цей написаний - не повірите - ще 1972р, Але трави у всі роки квітнуть і пахнуть однаково духмяно...
Юрій Вітяк, 05.07.2012 - 11:51
Так розумію, що серце заразом попросило не забувать, як пишуться добрі віріші. І це завдання виконано на відмінно. відчуваються якісь імпресіоністичні віяння. Думками навіть перенісся на те поле, де мокріють ноги від роси
Дощ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за цікавий, змістовний коментар...
|
|
|