Я прямую стежкою в леваду,
Ноги аж змокріли від роси.
Гожій днині я сьогодні радий -
На левадах сіно йду косить.
Сонце ще дрімає за горою,
Світанкова тиша навкруги...
Мить, з косою на плечі, постою,
Подивлюсь на срібні береги.
Сиві трави ляжуть у покоси -
(Буде чим корову годувать!).
Адже серце так бентежно просить
Працю косаря не забувать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348276
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.07.2012
автор: Дощ