По розпеченій дорозі ледь плентавсь чоловік,
Не даючи ногам спочинку,
Й побачив жирного дурного віслюка,
Що витріщивсь на нього з килима трави.
Тут чоловік зі злості закричав:
«Не насміхайся наді мною, дурне!
Тебе я знаю –
Лиш напихаєш черево весь день,
Могилячи безсмертну душу
В траві й квітках.
Твоя утроба – ненаситна прірва!»
Але віслюк лиш витріщавсь на нього з килима трави.
------------------------------------------------------
A man toiled on a burning road,
Never resting.
Once he saw a fat, stupid ass
Grinning at him from a green place.
The man cried out in rage:
"Ah! do not deride me, fool!
I know you -
All day stuffing your belly,
Burying your heart
In grass and tender sprouts:
It will not suffice you."
But the ass only grinned at him from the green place.
