Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Твоє мовчання… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 04.02.2012 - 00:25
Законспектую в пам"яті твоюНехитру мовчазну сумну науку...- А й справді,не завжди мовчання-золото...Іноді так хочеться щирих слів... Чуттєво... Не сумуй,моя хороша!.. Лариса Омельченко, 03.02.2012 - 19:42
Сильні емоції будить цей вірш, і сильна жінка їх "видає на гора"...
viter07, 03.02.2012 - 19:40
Чекання завжди заставляє аналізувати.Лесечко, маю мацьопкі правочки: 1. обіцяла (кого?що?) - пишність і шал. 2. роняє (русизм) - губить. 3. Сльоза на щоці у сповіді губить слово істини - щось Ви тут перемудрували явно. 4. В груді (русизм) - у грудях. 5. в думках розлебедилась чвара - тут чвари з лебедями не дружать. 6. Нехитру, мовчазну, сумну науку... - дві коми пропустили. Не сумуйте. Окрилена, 03.02.2012 - 19:40
Вже купол рук - вознесених долонь Дивовижні образи - як меридіани, що охоплюють всю площину вірша Тетяна Луківська, 03.02.2012 - 19:20
Вже на щоці у сповіді сльозаРоняє слово істини помалу----Глибинно,сильно Олена Іськова-Миклащук, 03.02.2012 - 19:12
Законспектую в пам"яті твоюНехитру мовчазну сумну науку... Вдало. тай весь вірш |
|
|