***
Твоє мовчання... Де ж моя гроза,
Що обіцяла пишності і шалу?
Вже на щоці у сповіді сльоза
Роняє слово істини помалу.
Вже купол рук - вознесених долонь,
Що силу дій утратили, примара...
В груді вогонь! Та що отой вогонь,
Коли в думках розлебедилась чвара?
Сама в собі, без тебе... на краю́.
Свідомість молить! Хай, уже й без звуку -
Законспектую в пам"яті твою
Нехитру, мовчазну, сумну науку...
(1.2.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311137
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2012
автор: Леся Геник