Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Д З В О Н А Р: ВІЧНИЙ ДЗВІН . . . (Для свідомих поетів та читачів…) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Таборовець, 19.03.2019 - 19:43
Не один раз перечитала Ваш вірш і замітку з газети. Маю свої висновки з приводу всього прочитаного. Цінна Ваша поезія, бо має глибокий зміст і конкретну мету. Прочитавши, і я вже вкотре проаналізувала своє життя...Але впевнена, що кращі людські цінності повинні в людині розвиватися від народження. І велика роль тут відводиться сімейному вихованню. На жаль, почуття любові до прекрасного у більшості дітей не розвивається, бо перевагу батьки бачать перш за все у матеріальному забезпеченні. Згодна з Вами: як багато прекрасного, цінного для душі, обходить нас стороною. І це лише тому, що ми не здатні, побачити, почути, відчути... Світ став би зовсім іншим, якби це прекрасне стало основою нашого буття. А вірші Ваші чудові!!! Спонукають до роздумів над власними вчинками і вцілому - життям. ДЯКУЮ!!!
Д З В О Н А Р відповів на коментар Любов Таборовець, 20.03.2019 - 19:07
Ох, дуже інтересну тему Ви заділи - сімейне виховання... Так я з Вами погоджуюсь, що деяких батьків важко навіть назвати батьками, а не те що положити на них обов'язок виховувати дітей... От візмем школу (близку Вам тему). Які невиховані зараз діти - батьки в цьому винуваті... Не завжди! В кожній школі своя специфічна атмосфера, а также сімбіоз учнів і пед. колективу. В школі може бути атмосфера храму науки, а може бути атмосфера колонії по відбуванню покарань (але і там бувають різні атмосфери)... А першу скрипку в школі грає пед.колектив і директор, як метроном всіх починань... А на виховання впливає не тільки сім'я, а і школа, вулиця, товариші, мистецтво, державна політика, засоби масової інформації, сусіди, знайомі, день, місяць та рік народження і ще десятки різних чинників... І серед всього того, юному індивідуму, треба знайти шлях до гідного та достойного життя... Складно!?. То ж ми, як поети теж, в якійсь мірі повинні помогти на цій дорозі юному поколіню... І хай їм грець усім проблемам!.. Давайте по каві - ............. Оксана Бугрим, 29.06.2013 - 00:38
Дякуючи Богу за дар (у вигляді таких талантів)) ), а Вам за труд - побільше б таких творів.
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам за вдумливе читання, значить недарма я це писав...Творчого Вам натхнення... Заходьте! Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Значить в вашій душі живе Велика поетеса і Ваша задача розбудити Душу, щоб вона "видала на гора" (вислів шахтерів) величну поезію... Спасибі, шо заходите!Настя Ковал, 04.09.2012 - 21:57
Так...,серйозну ж місію Ви на себе взяли, та почути Вас зможуть ті, хто захочуть це зробити. Але ж в нас багато взагалі мало свідомих людей, які то і прислухатися навіть і не пробують, живучи за принципами: "Моя хата з краю...", або "Після мене хоч потоп". І апатично вважають, що у цьому житті нічого змінити не можна, навіть нема чого і пробувати, напрягатися. Та все ж дуже сподіваюся (надіюся - не дарма мене ж напевно Надією звати), що все ж серед нас більше свідомих і тверезомислячих людей, до яких Вам вдасться достукатися з своєю міссією! Бажаю Вам успіхів, пане Дзвонарю!
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Cпасибі Вам за добрі та теплі слова. Будем НАДІЯТИСЬ, що свідомих та розумних людей у світі буде все більше і більше... Бо такий всесвітній розвиток матерії та енергії - кількість переходить в якість...Спасибі за побажання успіхів на цій нелегкій дорозі. ................... Діана Климчук, 17.05.2012 - 21:49
якби ж тільки люди ЧУЛИ,ЧИТАЛИ і РОЗУМІЛИ ваші слова! бо ж сучасний медійний простір,на жаль, переповнений здебільшого брудом,який уже просто ллється через вінця з юних голівок...сучасний "покупець" (інакше не скажеш,хоча б хотілося сказати "поціновувач") літератури купує лише добре пропіарений продукт,не дивлячись на його якість. А піарять що? Розпусту,алкоголь,цигарки...Добре,якщо поряд вчасно з"явиться людина,яка розуміє для чого ми прийшли на світ. А якщо ні?.... Залишається мільйони питань і так мало відповідей... а вас..Дякую за вірші,за те,що намагаєтеся пробудити нашу,поки ще живу,свідомість!!! Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ви мене здивували! Як на основі одного вірша Ви зрозуміли суть всієї моєї творчості?..Про це можна багато говорити та писати... Тема на декілька книг, бо нею просякнуті всі мої вірші. А те, що читачі, а то і поети, мало це розуміють - це не біда нашого століття. Ця проблема була у всі віки (ще Платон писав про це). Час іде, свідомість піднімається на новий рівень, а проблеми залишаються старі. Така вже генетика людини...Спасибі! Заходьте, читайте..... Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасбі, що Ви відчули ту величезну вагу яка лежить на поетах...ГАЛИНА КОРИЗМА, 17.03.2012 - 13:44
Життя людини заплановано в суспільстві: вісім годин працювати, вісім відпочивати і вісім спати. Це так в середньому, бо людина часто забирає свій сон та віддих на працю. Життя стало надто дороге... Сім'я, діти, різні сплати грошей... Думаю, більшість людей обожнюють музику, але перебувають ранком спішачи на роботу в стані "робота" відпрацювати і встигнути все зробити. Ми залежні від працевласника і тому усмішка розчиняється, немов сніг весною. Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це доповнення, як приклад. Коли люди в житейскій суєті гублять головну ціль людського життя.Натхнення Вам! - Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо на планету подивитись глобально, то це єдиний дім. В одному місці - пічка, в другому - холодильник, в третьому комора, в четвертому - застільні веселощі... і в кожномі місці людина знаходить своє місце (або ж займає чуже)...Але ж треба знати суть життя... І кому ж, як не поетам вести цей пошук. Віра Нагорна, 23.02.2012 - 12:50
Хотілось би, щоб все ж таки перекладали, бо, якщо ми подаватимемо все"мовою оригіналу", то українською(не горілкою!) залишиться мало що. Для мене ж першорядне - це СЛОВО, бо воно, за свідченням Іоана Богослова - Бог!А чудовий Ваш вірш я зрозуміла серцем і душею!
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слава Богу, що Ви мене зрозуміли. А за мову я борець не менше за Вас. Та все повино бути в межах розумного, щоб не виглядало це простим піаром.Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
П. Віра, я надіюсь що Ви все таки зрозуміли суть вірша. Не розумію чому Ви звернули увагу на другорядне, а не на головне.А про московську політику, горілку чи мову?.. Напевне Ви мали на увазі останнє. То Ви хочете, щоб я переводив текст статті взятої з інтернет?.. Спасибі, що Ви читали й мучились...щоб зрозуміти мій вірш... Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, я про це вже давно говорив...Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так буває у житті, що інколи навіть висока мелодія нікому не потрібна...Оксана Пронюк, 22.01.2012 - 18:20
Чую-чую дзвін Ваш, Дзвонаре!Він такий доречний при нинішній днині! Зачіпають душу, як поетичне звертання так і розповідь про експеримент з відомим музикантом. Такі стрес-вірші (у доброму розумінні цього слова) дуже потрібні. Якось у Італії професор взяв скляну літрову банку і поскладав у неї великі камінці. Заповнив і запитує: - Повна банка? Студенти відповідають: - Так. Потім він взяв пісок і сипле в банку, кажучи: - Ні, ще не повна. Засипав повністю. і запитує: - А тепер повна? Студенти відповідають: - Так, професоре. Зрештою він узяв горнятко кави: - Ні, ще не повна. І залив цю кавову рідину в банку. - От тепер повна! А потім пояснив студентам: Банка - це наше життя. Велике каміння - це головне в житті кожної людини: сім"я, родина, робота тощо, пісок - це щоденні клопоти (дріб"язок), а вода - це вміння все це мудро поєнати з користю для своєї душі... Спитаєте, чому я взяв каву, а не іншу рідину. А тому, що в житті завжди знайдеться місце для кави і приємного спілкування. Дякую Вам. Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам за гарну думку!То хай навіть дрібні клопоти надійно з'єднують в єдине ціле наші великі мрії та поривання, як добра кава з кон'яком світлі думки та гарні вірші... Макієвська Наталія Є., 22.01.2012 - 18:14
буває, що з дріб'язок складається чиєсь життя, але треба працювати і мріяти про ВЕЛИКЕ
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Напевне Ви мали на увазі мале... Але мале не обов'язково дріб'язкове. З малих потічків складається велика ріка. З малих крапель - океан...Так будьмо величними навіть в своїх думках... Творчого Вам натхнення! |
|
|