Підводячи підсумки цьогорічної вступної кампанії по Україні – хочу відмітити зовнішнє незалежне оцінювання як окремий колапс української вдачі на рівні з Євро2012.
Омріяне дитинство відійшло у шкільні роки, коли шпаргалки, мобільний Інтернет та списування у сусіда – було основним атрибутом української культурної традиції. Тепер ми інтегруємося з Європою, і шляхом "інтеграційного акту" страдаємо імунодефіцитом, бо занадто ослаблені столітніми війнами за незалежність. Не складемо собі ціни, очікуємо рішучих дій від сусідів (від Європи), тільки не від самих себе. Ну що ж, зовнішнє незалежне оцінювання дало нам відповідного ляпасу.
2012 рік – випускний, ЗНО, Євро2012, університет, перше кохання, кінець світу. Типовий сценарій для типового абітурієнта. Не вспів відгуляти довгоочікувану свободу як над головою повисла примарна гільйотина, коли написавши всі 4 ЗНО, і дочекавшись перших відповідей в очах постає Тарас Григорович із «Заповітом», а слюсарі і муляри-штукатури здаються вже такими собі друзями.
Перший тест, писаний особисто мною, викликав у мені і сум, і сором, і апатичну згодом істерію. З фразою «А що ж далі?» полинула в «типового абітурієнта» - всесвітньо відомого українського і такого вірного мем-порталу на ВК. Шановні,люде! Тільки там ще можливо віднайти правдиву інформацію про вступну кампанію 2012 року. Мабуть ті поважні люди, що створили цьогорічні тести, я все ж таки сподіваюся на Бога, заходять час від часу із цікавості на той портал. І як наслідок – кусають собі лікті, як і пан міністр освіти Табачник, коли прочитав Інтернетний шедевр українського абітурієнства - «чи наваляти Табачнику– це причина чи привід?». Логічно, що напис розмістили відразу після складання історії України. Чому ж ви, пане Табачнику, не сповістили нас, що завдання будуть будуватися не відповідно до фактажу всього курсу, а лише на принципово власних коментарях істориків щодо ходу історичних подій? «Причини і наслідки» – перетворилися у риторичні запитання для типового абітурієнта! Шановний Леоніде Даниловичу, ви єдиний у кому ми не сумнівалися. Ваші наслідки ми ще довго не забудемо..
З українською літературою взагалі відчуваєш себе селяном в 1861 році, коли відмітила останнім хрестиком клітинку в бланку А. Звірила наступного дня о четвертій вечора на порталі УЦОЯО власні відповіді з офіційними – відновила Емський указ. А бодай мене заморозили до оголошення балів за 200-бальною системою. Принаймні бабусі не буде соромно сказати, вона ж не знає, що 100 балів мені подарують тільки за красивий почерк. Я склала ЗНО – я супервумен і крапка. Нещасне абітурієство сподіваюся перетвориться у щасливе студентство, але щоб дійти цієї миті – треба ще нашій збірній команді по футболу «відфутболити» достойно матч, нашій владі нагарбати у розворовану державну казну іноземної валюти, а типовому абітурієнту порушити багатовікові закостенілі традиції вступу до київського національного університету ім. Шевченка по совісті. Мабуть треба мітити зразу у книгу рекордів Гіннеса – як при двох непрофільних предметах, з яких складають ЗНО цього року та одному ПРОФІЛЬНОМУ творчому конкурсі на факультет журналістики зарахуватися до списку студентів університету, та й ще на бюджет! Ні, цим ми пройдемо бойове хрещення у рід козаків та козачок, тих самих, які весь час боролися з панщиною та кріпосним гнітом на селі. А Суми – чом собі не село? Невеличке, охайне на центральних вулицях, але село. І хоча нещодавній візит Ольги Фреймуд з «Ревізором» і розрекламував на всю Україну наше містечко, як охане та зовсім не «сумне», як того очікували, місто - наш «інтелектуальний товар» у «київських супермаркетах знань» залишається поки що знеціненим. Звертаюся до сумських абітурієнтів козаків і козачок – не здаватися! Чуєте? Без зв’язків, без грошей, типово плюючи через ліве плече, діючи на авось, та молячись Богу довіртеся мені, типовому абітурієнту, що і в цій країні надія помирає останньою. А набравши 200 балів з усіх предметів – ви можете поступити тільки в XYЯK (не смішно – це Харківський університет ядерної кібернетики). Дивна країна дивних людей. Ярослав Мудрий розплакався б.
ясно) важко здавати було ЗНО, судячи зі слів твору?..
Nukraine відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
важкувато. Багацько відмінників понаписували на середні бали, а трієчники/двієчники отримали досить високі бали. Я так кажу, бо є конкретні приклади із мого оточення.
Цілком згоден з antuan не твір, а такий собі сміх крізь сльози, під кінець твору, після сумних і печальних фактів стало дуже сумно, але обстановку неочікувано розрядив XYЯK невелике питаннячко, ти в цьому році здавала ЗНО? бо якось рік народження наштовхує на думку, шо пізнувато...
Nukraine відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саркастично ... натиск і враження хороші.. і дуже професійно все звучить .. не бракує вїдливої іронії.. багато хороших стилістичних кроків.. давно чогось подібного не читав тай до того ж на такому високому рівні... "Борітеся, поборете..."
Nukraine відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за високу оцінку)) Над текстом справді довелося чимало попрацювати.. проте надихає наша влада писати такі памфлети, їй окреме спасибі))))
не твір, а такий собі сміх крізь сльози, під кінець твору, після сумних і печальних фактів стало дуже сумно, але обстановку неочікувано розрядив XYЯK 
