День начинает путь с гудком рассветным… (Из Евгена Плужника)
* * *
День начинает путь с гудком рассветным
по травам, где роса слезы светлей.
И, словно облачко, играя с лёгким ветром,
алеет в небе стая голубей.
Иду, ещё укрыт прохладной тенью,
а ветви тополей уже зажглись.
И каждому хочу сказать мгновенью:
- Не торопись!
Но над дорогой вьётся пыль недаром,
и горизонт как будто бы ослеп.
Начнётся скоро шумный день базара –
продажа, купля, торг – борьба за хлеб!
И я продам хоть в розницу, хоть разом
кому-то силу, где потяжелей.
… А в небе гаснут отблески топазов
на крыльях голубей…
Перевод с украинского.
Оригинал:
* * *
Розпочинає дні гудок о шостій,
Коли роси ще вітер не допив,
А там, вгорі, такі ясні і прості,
Пливуть рожеві зграї голубів...
Ще пішоходи холодком укриті, —
На передмісті десь ірже лоша...
І хочеться сказати кожній миті:
Не поспішай!
Але вже в’ється порох над базаром,
І синьоокий ранок мов засліп...
І закиплять, я знаю, незабаром
Купівля й продаж — боротьба за хліб!
І я іду, щоб десь продати м’язи,
Ще від учора стомлені напів...
І гаснуть, бліднуть відблиски топазів
На крилах голубів...
