І забудеться НЕЗАБУТНЄ.
І розлучаться НЕРОЗЛУЧНІ.
І нове життя народиться МЕРТВИМ.
І загине БЕЗСМЕРТНИЙ.
І ніколи стане ЗАВЖДИ.
І клянусь...ПРОКЛИНАЮ.
І все велике розуміння, поглине мілке непорозуміння.
- Знаєте, якщо я пригну вниз з цієї криші...вбивши себе я вбю весь...ВЕСЬ цей світ.
- Та нє
*сміш*
- Вова може не треба?
- Може ти і правий...
- Загину я для вас, і ви для мене, весь цей світ яким я його бачу і яким він є в моєму сприйнняті загине.
От чому цікавість "що там на другому кінці" залишається тільки цікавістю?
Чи чому я пишу, щоб ви читали?
Чому ви читаєте?)
Слова – людське прокляття...Людям не дано казати правду...не дано дотримувати слова...хіба як на зло комусь) це б**дь люди :) людиська)
Знаєте чому я пишу?)
Тому, що мій ворген 85 рівня заглючив і я не можу зайти на нього пограти, а ГМи довго читають мій тікет, я в принципі можу зшивати книжку..подарунок на миколая...саморобна книжка...але толку, я і так знаю, що я приїду в луцьк, найду голівуд, віддам книжку комунебудь, скажу передати, і поїду собі додому...
А ти, Катя, ЖИВА...тепер ЖИВИ...незнаю чи ти почуєш...піди...і хай люди святкують твоє життя просажуючи своє, а ти дивись, своє ти втрачала глибше ніж я...
- Кохана ти де? де твій холод в тілі? я іду до тебе,заведи мене за поріг, тих дверей...і знаєш, якщо буде можливість, я там і залишусь...я не розумію цього світу...
