Очі сухі.
І пружину в спині не зламати.
Серце, як молот,
Виковує захист щораз.
Думка одна:
Не здолати мене, не здолати! -
Зуби і руки
Стискую я від образ...
Блискавка, грім,
Приголомшливий вибух нежданий
Дріт телефонний
Приніс підлу ту новину.
Як же ти міг,
Мій коханий, мій вірний, жаданий,
Зрадити, стратити,
Вбити, лишити одну?..
Віри в любов
Я не втрачу,і біль проминеться.
З викликом, гідно
Пройду я повз вікна твої.
З попелу Фенікс
Моєї душі обернеться.
Знову злетяться до саду мого солов`ї.
2010.
Ого, то у Вас і українською так гарно виходить! талановито!
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
К сожалению, не слишком сильна, хотя очень люблю. Училась в русской школе. Живу в Молдове, где этот язык вообще не используется - здесь государственный - другой... Общаться не с кем. поддерживаю лексику, как могу...
Борисівно! Вражаючий вірш - як жива рана, якою потрібно переболіти на самоті. Як би там не було: міцності духу Вам (а краще, ліричній героїні ЛГ), бачу, не забракло. Так і тримати! Якщо не образитеся, осмілюся на деякі підказки:1)ГІДНО, ІЗ ВИКЛИКОМ(укр), 2)повз вікна пройду (так буде правильно проставлений наголос в слові пройдУ)3) попЕлу (відбувається заміна голосних, якщо правильно підказує пам'ять та інтуїція). І все ж - вірш гарний. Успіхів!!!
Борисовна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олено. Прислухалась уважно до ваших порад, виправила, подивіться, будь ласка, ще раз. На жаль, мені, випускниці російської школи, що мешкає за межами України і втратила можливість спілкуватися українською, такі помилки характерні. Намагаюсь слідкувати, але... Ще раз дякую.