Фенікс-душа (Зрада)

Очі  сухі.    
         І  пружину  в  спині  не  зламати.
         Серце,  як  молот,
         Виковує  захист  щораз.
         Думка  одна:
         Не  здолати  мене,  не  здолати!  -
         Зуби  і  руки
         Стискую  я  від  образ...

         Блискавка,  грім,  
         Приголомшливий  вибух  нежданий
         Дріт  телефонний
         Приніс  підлу  ту  новину.
         Як  же  ти  міг,
         Мій  коханий,  мій  вірний,  жаданий,
         Зрадити,  стратити,
         Вбити,  лишити  одну?..

         Віри  в  любов
         Я  не  втрачу,і  біль  проминеться.
         З  викликом,  гідно
         Пройду  я  повз  вікна  твої.
         З  попелу    Фенікс
         Моєї  душі  обернеться.
         Знову  злетяться  до  саду  мого  солов`ї.

                                                 2010.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2010
автор: Борисовна