Ще напівдень, і ще... не вечір,
Вже рання зірочка зійшла.
І річка тихо щось лепече,
І з вітром шепчеться гілля.
Ось мить, іще одна-єдина:
І сонце в річку упаде.
Й сорочку вечір синю-синю,
Як і учора одягне.
І піде знов назустріч ночі...
І розминеться, як завжди.
Чи ніч, чи вечір прошепоче:
"Мене хоч завтра підожди"