Будова Людини Як Тонкої Біо-Енергетичної Сутності:
В широкому розумінні будови людини, вона має п’ять елементів, котрі представленні в ній як в енергетичній так і в матеріальній будові. Ці елементи – це Пустота, Вітер, Вода, Земля, Вогонь.
Пустота (Об’єктивна) – це перш за все енергетичний елемент, в його склад входить центр свідомості, та центр душі. Центр свідомості складається з свідомості та підсвідомості. Центр душі – з душі, серця, та духу. В кожному з цих центрів маються деякі з інших чотирьох елементів.
Свідомість як тонке тіло складається з вітру. Саме завдяки цьому елементу, розум, що знаходиться в свідомості, має можливість виражати думки, наче подув вітру. Вони роблять свіжішою та могутнішою людину. Саме завдяки елементу вітра, в людині, як пориви вітру виникають емоції.
Підсвідомість – це вітер в стані спокою, котрий можна завдяки зусиллям душі та свідомості розворушити.
Душа – являє собою елемент пустоти (суб’єктивної). Саме в цьому тонкому енергетичному тілі закладені частинки всіх інших частин тонкої енергетичної природи людини. Саме вона, і тільки вона здатна керувати всіма іншими складовими тонкої людської природи.
Серце – це вогонь. Всі почуття, що палають в людині це завдяки елементу вогня.
Дух – являє собою елемент землі – зібраний до купи він є просто не пробивним як утрамбована земля. Коли людина слабка – її дух розсіяний, і він є подобою рихлої землі, котру кожен може взяти в свої руки.
Енергія Тіла (яп. „кі”) – являє собою елемент води. Що в своєму істинному, гармонійному стані робить людське тіло міцним та здоровим – завдяки своєму плавному протіканню в меридіанах тіла.
Різні Положення Та Заключення:
Той, хто відчуває в собі душу, ніколи в житті не скаже, що вона могла бути створена не Богом, а кимось, чи чимось іншим.
Сила людини в ньому самому – в його душі, в його серці – в його єстві.
Душа – Жива Розумна Воля.
Розум – результат взаємодії душі та свідомості (на скільки гармонійною є взаємодія душі та свідомості – на стільки й розумним є розум).
Мозок – матеріальна оболонка, в котрій тонкому тілу свідомості комфортно знаходитись й функціонувати. Здійснювати всі дії за контролем людських вчинків.
Атеїзм – ознака системного забруднення людської свідомості.
Творчість – єдиний найбільш чіткий метод художнього розкриття власної душі.
Творчість – гармонійна взаємодія енергій душі та свідомості, результатом якої є художній продукт.
Істина творчість – це духовна та глибоколірична творчість.
Творчість та благодійність – це прояви наявності душі.
Завдання кожної людини – помножити культурні досягнення власної народності, власної нації. Чим багатше, в культурному плані, буде кожен народ – тим багатше буде Світ.
Природа й людина єдині. Їх гармонія є найбільш повною й процвітаючою сутністю Світу.
Мова – обличчя нації.
Культура в цілому – душа та тіло народності.
Почуття – руліве колесо душі людської свідомості.
Почуття, інтуїція, совість – складові душі.
Любов – відвертість серця та душі відносно добра та ідеалу.
Пристрасть в коханні (емоція в почуттях) – тимчасовий, циклічний прояв максимального піднесення почуттів відносно ідеалу серця, в котрому проявляється вся сила кохання.
Пристрасть в коханні – сконцентрований потік почуттів.
Пристрасть поза коханням – сконцентрований потік емоцій без участі душі.
Добро та Любов – основа всього сущого в первозданному природному світі.
Вічне кохання має сенс й тоді, коли воно не взаємне. Бо можливість любити – це один з найсильніших проявів справжньої людської природи.
Кохання (в широкому розумінні) – коріння духовності. Коріння ж кохання – Душа та Серце людини.
Кохання (як енергетична субстанція) – являє собою комплекс тих енергій, котрі є носіями наступних якостей: щирість, чутливість, добро, романтизм…
Магнітизм – підсвідома пристрасть, в котрій «комплекс свідомості» підкорює собі душу таким чином, що стає важко віднайти джерело даного явища.
Замилування (рус. восхищение) – один з проявів відвертості душі, котрий знаходиться в людскому мікрокосмі на рівні з дружбою та коханням.
Справжнє (істине) замилування робить людину чистішою, окриляє й надихає її на Життя та творчий самовираз.
Життя – рух, динаміка, самовдосконалення, самовідкриття.
Людина ніколи не буде егоїстом, якщо вона прагне реалізувати закони своїй душі. Тому що його прагнення спрямовані на досягнення істини, котра взагалі не визнає егоїзму.
Нічого в Світі не може бути розумним, якщо воно не народжено відвертістю душі, в котрій вся сила людської сутності.
Свідомість людини здатна допомогти їй розкрити його душу, але не наповнити порожню субстанцію духовністю. Душа не є порожня.
Самовдосконалення – невпинний процес самовідкриття, а не наповнення ілюзорними знаннями з навколишнього техногенно-системного середовища власної свідомості.
Результат осягнення істини – це наповнення свідомості тими знаннями що являють собою ідентичність з внутрішнім змістом душі.
Джерело розвитку суспільства полягає в культурі єства кожної окремої його одиниці – в широті відкриття власної індивідуальної душі. Чим більш відкрита душа, тим більш раціональне та корисне відкриття здатна зробити людська свідомість.
Здібності людини – це інструмент, яким вона може відкрити в зовнішньому світі вже пізнане в собі – зробити крок до осягнення істини.
Справжня свобода – це не лише можливість вибору, а й можливість волевиявлення сутності душі в цьому виборі.
Реалізм – дзеркало світу в відображені людської свідомості, що спонукає людину до освідомленого буттєвого руху.
Принциповість та постійність – щит від стріл негативу навколишнього світу.
Щастя – відчуття глибинного внутрішнього задоволення, відчуття правильності буття.
Вічність – життя душі.
Карма – хрест який лягає на плечі мікрокосму людини, як результат покари чи нагороди її вищими силами за минулі життя.
Віра – відданість душі до будь-чого, що здатне окриляти людину в його життєвому шляху.
Істина – знання, що закладені в людській душі та в природному світі.
Моральне розкладення – смерть, адже ж людина втрачає можливість власного внутрішнього росту.
Творчість – вираження власного «Я» (розкриття душі), що направлене на прикрашання навколишнього світу.
Культура – мистецтво накопичене віками.
Митець – художник світу.
Традиції – систематизована пам’ять життя поколінь.
Людина по справжньому духовна (моральна), лиш тоді коли, та духовність, що в ній є має постійний максимальний прояв зовні.
Самопізнання – це погляд в середину себе, розкриття своєї духовності й витиснення таким чином всіляких негативів, що існують в твоїй свідомості.
Духовність є міркою матеріальності. Рівень духовності визначає внутрішній зміст матеріальності.
Сила полягає не в розумі і не в тілі. Сила – в душі та серці. Тільки маючи сильну душу та сильне серце можна мати сильний розум та сильне тіло.
Найжахливіший бруд – це бруд в середині себе. Якщо ти станеш чистіше, то й світ стане на краплину чистіше.
Кожен крок в сьогоденні важливий для майбутнього, адже ж колись майбутнє стане сьогоденням.
Контролювати себе в усьому – ось метод роботи над собою – метод самовдосконалення.
Якщо, раптом виходить так, що людина втрачає контакт зі своїм справжнім «Я», то через деякий час вона втрачає батьків, друзів, кохання… - втрачає життя. Тому необхідно завжди контролювати себе й слідкувати за собою, завжди.
Гармонія з природою – основа людського буття. Природа допомагає людині розкрити його душу.
Любов та Свобода – дві людські цінності між якими не повинно існувати протистояння. В істинному житті вони доповнюють один одного.
Буття – результат взаємодії й активності душі та свідомості.
Щоб досягти істини необхідно бути відлюдником в середині мікрокосму свого справжнього «Я».
Швидкість та якість думки залежить від просвітлення (чистоти) свідомості..
Індивідуальна душа – найвищий критерій пізнання світу.
Суть людини – бути Людиною, мета людини – стати Людиною.
Кожен з нас (з людей) повинен пережити в собі революцію – стадію перевтілення людини нинішньої в боголюдину - перевтілення внутрішнього світу людини в його істинний стан.
Бути істинним – означає бути істотнім й гармонійним.
Чим далі людина від істини – тим ближче вона до пекла в самому собі та в навколишньому середовищі.
Людська особистість – не є «Я» людини. Людська особистість – це результат продуктивності його «Я».
Навіть, якщо весь світ буде палати вогнем, людина повинна залишатись людиною. Повинна відчувати своє «Істинне Его».
Негативні емоції при своїм постійнім тривалім накопичині здатні перетворити енергію життя – енергію созідання та творчості на протилежну їй - енергію смерті.
Позитивні емоції, якщо вони підвладні душі, і проявляються в людській свідомості через глибинні відчуття в середині самої душі, здатні лікувати людину – роблять її душу більш відвертою.
Чим здоровішим буде тіло людини, тим більше вона проживе – тим більше в ньому протримається її душа. Чим більше в тілі протримається душа – тим більше власних слідів вона встигне залишити в цьому світі.
ID:
157569
Рубрика: Інше
дата надходження: 24.11.2009 21:03:28
© дата внесення змiн: 17.04.2012 23:27:27
автор: Сагайда
Вкажіть причину вашої скарги
|
Радий, що мій світогляд може комусь допомогти!!!
так об'єктивно про суб'єктивне... вражаюча манера письма
