- Знаєш, я сьогодні розумну книжку читав, - чомусь раптом пригадав Сашко. - Там хтось із цих розумних античних філософів, про котрих нам на лекціях товкмачили, Демокрит, здається, говорив, що багатий той, хто бідний на бажання…
- І з якого це ти дива став такі речі запам'ятовувати? – зареготав Макс.
- Та годі тобі! Я цілком серйозно! Сам подумай – вони жили хтозна скільки років тому, а їх слова зараз якраз в тему!
- Угу, в тему… І чим же ти це можеш пояснити, о великий філософе Саня? – ніяк не міг втриматися від приколів старий друзяка.
- Ну дивись: ти живеш у величезному місті і щодня ходиш біля сотень вітрин, у яких все, що нібито потрібно кожному – телеки, компи, дорогі годинники і фірмовий одяг, тисячі малозрозумілих причандалів для твого розкішного життя. А індустрія реклами! Та вона ж тільки тим і живе, що впарює таким, як ми з тобою, те, що насправді нам зовсім не треба! Я от, наприклад, сьогодні суну по вулиці і бачу оголошення про Інтернет. Щось там типу «в нас все дешево і якісно». Ну, відразу розмірковую, може і собі підключитися… А потім чогось у голову стрельнула думка: «Гей, чувак, та в тебе ж вдома того інету стільки, що завалися, а ти ще тут збираєшся грошима розкидатися!» Логічно ж – якби не побачив, то не захотів би! А сидів би вдома, не знав про те, що пропонують, і вважав себе найбагатшою людиною у світі…
- То що, той, хто нічого не бачить і не чує для тебе і є найкрутішим???
- Ну не мели дурниць! Ти ж розумний дядько. Іноді. - завернув у відповідь Сашко. – Просто треба своєю макітрою, а не чужими порадами жити. Знаєш, я що подумав? Не погоджуся я з тим філософом! Я от не бідний на бажання, хочу всього і відразу…
- Це помітно, чувак! – перебив його Макс.
- Ти даси сказати?! Дістав! Так от, я і на бажання не бідний, але й багатим себе також вважаю. А знаєш чому?
- Ну просто навіть не уявляю, о мій герой!
- Та тому, що маю щось у середині. Знаю, чого хочу і йду до того. Я тримаю у собі мрію. І нею стаю щоразу багатшим.
- Оце завернув! Знаєш, що моя бабка про таких каже? Дурень думкою багатіє! –знову зареготався Макс. – За що я тебе люблю, друзяко, так це за твоє щире вміння дивуватися всіляким непевним речам!..
ID:
151630
Рубрика: Проза
дата надходження: 24.10.2009 00:50:12
© дата внесення змiн: 24.10.2009 00:50:12
автор: VampireDemonica
Вкажіть причину вашої скарги
|
