Не зрозумівши помилок,
Ми не зумієм жити далі
Для того, щоб зробити крок
Не треба знати, - що чекає.
Кохання хочеш - тож кохай,
Безтямно, пристрасно, жагуче,
Але, благаю, пам'ятай!!
Ще мить і ти зірвешся з кручі.
Але впадеш лише одна!
Та він не знав, що ти із дна,
З безодні встанеш,бо ти жінка.
Зумій себе не загубити,
І не згубити у печалі,
Тримайся і зумій прожити,
Щоб відчувати серцем далі!
Не намагайся заглушити,
Свій біль у сигаретах й голці -
Цю течію не зупинити,
А серце все ж завиє вовком!
Ні! Не скінчилося життя,
На твоїх венах вкрай помітних,
Це буде згадка пролиття,
В ім'я кохання, так огидно...
Та зараз інша стала ти,
Уранці дуже тихо встала,
Потрібно біль утамувати
Якого б може ти й не знала,
Якби ніколи ( не дай Боже!)
Не відчувала й не кохала...
́́́́́́́́́
