*

Не  зрозумівши  помилок,
Ми  не  зумієм  жити  далі
Для  того,  щоб  зробити  крок
Не  треба  знати,  -  що  чекає.
Кохання  хочеш  -  тож  кохай,
Безтямно,  пристрасно,  жагуче,
Але,  благаю,  пам'ятай!!
Ще  мить  і  ти  зірвешся  з  кручі.
Але  впадеш  лише  одна!
Та  він  не  знав,  що  ти  із  дна,
З  безодні  встанеш,бо  ти  жінка.
Зумій  себе  не  загубити,
І  не  згубити  у  печалі,
Тримайся  і  зумій  прожити,
Щоб  відчувати  серцем  далі!
Не  намагайся  заглушити,
Свій  біль  у  сигаретах  й  голці  -
Цю  течію  не  зупинити,
А  серце  все  ж  завиє  вовком!
Ні!  Не  скінчилося  життя,
На  твоїх  венах  вкрай  помітних,
Це  буде  згадка  пролиття,
В  ім'я  кохання,  так  огидно...
Та  зараз  інша  стала  ти,
Уранці  дуже  тихо  встала,
Потрібно  біль  утамувати
Якого  б  може  ти  й  не  знала,
Якби  ніколи  (  не  дай  Боже!)
Не  відчувала  й  не  кохала...
́́́́́́́́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107831
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2008
автор: DarkAngeL