На світанку проснулась росинка,
Кришталева, прозора краплинка.
На квітці ромашки вона поселилась,
На свою красу і на світ задивилась.
Дивувалась квіткам, що поруч зростали:
Троянди, настурції, гвоздики, тюльпани.
Простотою своєю ромашка гордилась,
На квітці ромашки росинка іскрилась.
В промінні сонця веселкою грає,
Сріблом іскриця, рубіном палає.
Прозора росинка, а барвно повита,
Любуються всі й радісно жити.
Дихнув вітерець на ромашку тихенько,
Росинка скотилась по пелюстках гладеньких.
Впала до долу на коріння травички,
Травичка ковтнула краплинку водички.
Росинка я, і я не вмираю,
Зелені рослини я підливаю.
Паринкою в небо я потім злітаю,
На раннім світанку росою спадаю.
Березень 2025 р.
Ви перенесли мене в літо. Дякую! 
