Мені колись забракло навіть духу
Сказати їй, що серце не моє.
Душа збивалась з кроку, гнала втому,
А я мовчав… Бо, може, так і є.
Моя любов блукала поміж люди,
Її я бачив у лицях перехожих
Я рахував життя, чекав я чуда
Та втратив найцінніше. Може...
Мене картали сильно почуття
Я хотів сховатись поміж люди,
Та замість того, щоб забути це ім'я
Я чув його, так виразно, повсюди...
З роками біль не відійшов у тишу,
От тільки совість не змикала ночі
У неї, мабуть, дні тепер інші…
З тим, їто зізнався про кохання в очі...
