Під каштани на вулиці Бара
Відправляюсь в думках я не раз,
Де на лавочці гурт і гітара,
І веселої юності час.
Де співались пісні про кохання,
Де співались пісні про любов
І з роками зростає бажання,
Побувати у юності знов.
Де сердець полум'яних єднання,
Де пісні і багато розмов,
І те перше чарівне кохання,
І та сама гаряча любов.
В захід сонця під пісню гітари
І окутану тайнами ніч
Своє щастя знаходили пари
І раділи йому віч-на-віч.
Несподівано брався десь ранок,
Відблиск сонця світився в очах,
Наша юність - життя то світанок,
Що ніколи не згасне в думках.
Мабуть зараз там інша гітара
Все наспівує нові пісні,
В скверах Бара,на вулицях Бара,
Там де юності нашої дні.
Прекрасно! У кожного в пам'яті своя "вулиця Бара"... Спасибі за чудову ностальгію за юними літами, які з роками все частіше манять у спогадах і думках до себе.
У кожного в пам'яті своя "вулиця Бара"... Спасибі за чудову ностальгію за юними літами, які з роками все частіше манять у спогадах і думках до себе. 
