Сьогодні знову я тебе, любов, –
Як і учора! – знову не побачив.
На серці бите скло, і так, неначе
Це ти усе розбила, так, немов
Відсутністю втопила у журбі –
Сьогодні знову! Боже, вже у соте
В ту саму рану серце поколоти –
У сотий раз удалося тобі.
Уже й черешня ніжністю цвіте;
Не вирішити цю сумну задачу,
Як я тебе ніколи не побачу
І як не запитаю більш про те,
Чи серце ще відроджується, бо
Воно ожити може, наче квіти
І чи побачу ще тебе до літа?..
Сліпа любов – це істинна любов!
Ти знаєш, ти ж не знаєш головне! –
Як ти комусь потрібна до боління,
Що ти комусь Венера і Афіна,
Що день цей також згасне і мине,
А завтра – знову туга до небес
І завтра хтось чекатиме так само
На зустріч із любов’ю до нестями
І, може, він зустріне ще тебе.
29.05.2020 р.
Вражаюче гарний твір! 
Візьму на згадку, дякую! Нехай щирі почуття дають надих на нові твори. 
Дякую Вам за добрі слова, везіння Вам і... і любові! 
