О ця запальна та цікава радість.
Вона вже є то тут, то там,
Майже протилежна значенню заздрість,
Не дає зв'язатись рукам.
Вона така палка, тонка, ясна й іскриста,
Хоча й деколи буває слабкою,
Буває, мов веселка, бажана й барвиста,
І майже завжди та скрізь є легкою.
Вона ‒ це враження яскраві.
Вона подорожує різними світами.
Вона ‒ це спогади ласкаві.
Вона плете надію разом із слідами.
Їй властива така тендітна тиша.
Вона приносить та вібрує ніжність та любов.
Вона біжить, мов непримітна миша.
Її так хочеться хапати ще раз, знову й знов.
Радість. Майже усім вона потрібна.
І майже кожен з нас шукає радість свою.
Подарувати волю вона здібна.
А ти! Так хочу побачити радість твою!
29.08.2017
