|
У небі птахи і літаки літають-
крила вони,могучі мають.
Але повірте,літає і людина,
у неї з душі,ростуть могучі крила.
Це діти,жінка і вся рідня,
а,ще це віра в Бога і людська душа.
Вони дають,людині силу полетіти-
особливо,коли потрібно,щось і дітям.
І піднімається людина у висоту,
й літає птахом-щастя,по життю.
Хмаринкою пархає,посмішка людська,
додаючи легкості в людське життя.
Ще навпаки,коли до нас,прийшла біда,
ми крила маємо,як у могутнього Орла.
І каменем на ворога,ми летимо-
бо за сімю,себе ми,не бережемо.
І крила головні-це віра у людини,
віра дає душі і тілу,над людської сили.
Ну а бевір'я,крила ножем зрізає-
без віри людина-ніколи не літає.
Літаємо у синім небі,нашого життя,
бо наші крила - наша віра і міцна сімя.
Віра у те,що можемо,усі літати-
ніколи,не повинна,сумнівів давати.
ID:
865245
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.02.2020 19:40:36
© дата внесення змiн: 18.02.2020 19:40:36
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
