Роки пролетіли, роки промайнули,
Лишився лиш погляд блакитних очей.
А я усе згадую наше минуле
І зір кришталевих в намисті ночей.
Твій голос завжди мене кликав до себе,
Я жити без нього ніяк немогла.
І кожного разу дивившись на небо,
Чекала кохання, весни і тепла.
І навіть коли поверталися птахи,
З далеких країв до насиджених місць.
Кохання моє зазнавало знов краху,
Від того сильніша була його міць.
З тобою були ми так близько й далеко,
Твого відчувала я сердця биття.
Є вірним кохання завжди у лелеки,
Є вірним воно навіть у журавля.
Та я не лелека, я просто людина,
У серці моєму горять почуття.
Хай буде з тобою любов лебедина,
Один лише раз і на все ще життя...
