UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: НЕ ОСКВЕРНИ КРИНИЦЮ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко відповів на коментар Лілея1, 22.12.2018 - 12:16
Дякую, Лілеє! Стараюся, щоб сподобалось, хоч і- ВОДА!  
Олекса Удайко відповів на коментар Марина Панфьорова, 21.12.2018 - 12:48
 Я теж, Марино... Від Ваших слів
Олена Жежук, 17.12.2018 - 21:28
Ідейний вірш, повчальний... і про воду , і про криницю.  А де стільки вподобайків набрали? Олекса Удайко відповів на коментар Олена Жежук, 19.12.2018 - 07:48
Головне, Що Вам не сподобався, Михайлівно! А лайки - тож не моя заслуга 
Анатолійович, 17.12.2018 - 21:11
Стільки гарного у п'яти катренах! І чудова пісня, і чудові, правильні та правдивіжиттєві істини і тенденції!   
Олекса Удайко відповів на коментар Анатолійович, 19.12.2018 - 07:50
Дякую, Анатольйовичу, за правдиву критику! Тут ти - Асссс!
АнГеЛіНа, 17.12.2018 - 09:57
"біда – коли зневажиш сам собою"Дійсно, таки біда...  А вірш дуже хороший, мудрий
Олекса Удайко відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 16.12.2018 - 15:19
Сиджу... Але й падаю! Дячки, Світлано!
I.Teрен, 16.12.2018 - 12:20
Так тримати, Олексо! Б'єш всі мислимі математичні рекорди Але вірш вартує того.
Олекса Удайко відповів на коментар I.Teрен, 16.12.2018 - 15:18
Від тебе похвала - щось лісі здокло! Йому царство небесне, а тобі, Ігоре - спасибчик!
Ілея, 15.12.2018 - 23:41
Щемлива і чиста поезія,немов джерельна Вода...нагадує про ті чесноти,про які забуваємо...Уклін за поезію
Олекса Удайко відповів на коментар Ілея, 15.12.2018 - 23:50
Коліно-чиколотко-преклонно дякую за розуміння мого опусіку))))
Тетяна Горобець (MERSEDES), 15.12.2018 - 21:37
Дуже гарно п. Олексо! Мудрі, душевні слова!!! І той природний дар не оскверни, не плюй туди, де є душі волого: хоч рай земний і творять віщі сни, ключі від нього – лиш в руці у Бога. Саме так і є, та чи кожен це розуміє...  
Олекса Удайко відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 15.12.2018 - 22:26
Це так, не кожен, Таню! Та для цього і працюємо,щоб нести людям правду... Дякую!
Н-А-Д-І-Я, 15.12.2018 - 18:14
Гарно, життєво, мудро, повчально:І той природний дар не оскверни, не плюй туди, де є душі волого: хоч рай земний і творять віщі сни, ключі від нього – лиш в руці у Бога.   У кожного душа в єдиному екземплярі і ніхто не має права її принижувати та зневажати...Будьмо Людьми! Дякую, Олексо, за такий потрібний твір! 
Олекса Удайко відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 15.12.2018 - 21:22
 Дякую за коментар, Надіє! Так і є! Та гіркоти більше тоді, коли сам принижуєш себе,нехтуючи усталеними принципами!
геометрія, 15.12.2018 - 14:04
Прекрасно,Олексо! У моїм дитинстві теж була криниця, з неї брали воду майже півсела...БАБУСИНА КРИНИЦЯ...  У дворі криниця,в ній смачна вода,  Йшли на косовицю,а чи на жнива - Люди забігали до тії криниці,  З неї набирали доброї водиці. У бабусі Насті діжечка була, І по самі вінця була в ній вода. На діжечці кришка,під нею-вода, А на кришці кварта-пий воду до дна. "Пийте, любі діти,із кварти до дна, Бо у ній водичка зоряна,смачна."  Ми вдивлялись у воду-нишком,крадькома - У діжці і в кварті-зірочок нема...  Вечорами зорі нависали низько, Підійшли з бабусею до криниці близько... Зазирнули тихо ми у ту криницю,  Там світились зорі з чистої водиці. Водичка гойдалася ніби зовсім низько, А мені здавалося-зорі зовсім близько. Я дивилась вражено на зірки в воді, І мені здавалися вони чарівні.  Їх було багато великі й малі, Золоті,рубінові,срібні й голубі.  Бабця набирала із криниці воду, Зірки колихалися у відрі малому.  Промінці від зірок розбігались в боки, Губ моїх торкалися,цілували щоки. Я пила ту воду,вона,як свята- Додавала сили,щоб я підросла... ... І з тих пір минуло вже багато літ,  Я пройшла багато стежок і доріг. Та в думках і навіч лину до криниці, Наяву і подумки до тії водиці. Криниця бабусина-зоряна вода, В ній жива лишилася Настина душа. І мені довіку не забуть криницю, І мудру бабусю,й зоряну водицю... ...Припаду я знову до тії води - Наберусь наснаги й сили,і краси... Вибачте,Олексо, що не втрималась і перекинула свій вірш про криницю... 
Олекса Удайко відповів на коментар геометрія, 15.12.2018 - 16:14
Гарний вірш, Валю! тільки от мій вірш не про криницю... Про людей, що живуть в або не в злагоді з Богом і з самим собою... Пробіжіться ще раз по ньому, якщо Ваша ласка... А криниця чи джерело то алегорії чистоти людьскої душі та фізичного буття. Дякую за увагу!
геометрія відповів на коментар Олекса Удайко, 15.12.2018 - 21:13
Дякую,Олексію! Я так і зрозуміла,але ж бабуся і криниця,це справжні чарівниці,як про них не написати... 
Олекса Удайко відповів на коментар геометрія, 15.12.2018 - 21:17
Звичайно! І ви вірно вдіяли, Валю! Гарний вірш!
Ганна Верес, 15.12.2018 - 13:44
...У всьому головою є вода,та не усе змивається водою: коли тебе зневажать – не біда, біда – коли зневажиш сам собою Як завжди, майстерно й мудро! Ваша поезія, земляче, завжди соковита, з особливим присмаком! Дякую і за вірш, і за пісню, і за відео.
Олекса Удайко відповів на коментар Ганна Верес, 15.12.2018 - 16:15
Цікаво, Ганнусю: кислим чи солодким?
Nino27, 15.12.2018 - 11:52
Велике Вам спасибі,дорогий пане Олексо!!!Мудро,зрозуміло,просто і так возвишено!!!Чудова робота і дай Вам Бог!!!(хочетья читати і перечитувати)
Олекса Удайко відповів на коментар Nino27, 15.12.2018 - 11:59
Дякую за Ваше "піднесення", якого, певно, я й не заслуговую. 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
