Нас взагалі не колисала мати
Життя коротке як політ стріли
Немає тиші, можемо лиш спати
Під міцний гуркіт скіфської арби.
Вся зброя наша і степи всі наші
І чудернацьких візерунків тінь
Ростуть травами, пахнуть дикі паші
На них гуляє вільно скіфський кінь.
Для нас дракона вогняна слина
О, вороженько, смерть твоя спокута
І нею змочена стріла
Вмирай, в твоїй крові отрута.
