Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПОСПІШАЙМО Ж БО, ЛЮДИ, ДОДОМУ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Тетяна Бонд, 12.09.2018 - 23:38
Дякую,Танюшо! Та на жаль нема уже дому,постаріло і поріділо і село, і вулиці,і люди,..лиш річка хлюпотить, та пристаркуваті садки листям шелестять...
Тетяна Бонд відповів на коментар геометрія, 13.09.2018 - 14:41
....Чого не можемо змінити - приймаємо таким... Любов Іванова, 11.09.2018 - 20:38
Така доля майже чи не у всіх... Повертаємося... бо там наше коріння..
геометрія відповів на коментар Любов Іванова, 11.09.2018 - 20:55
Дякую,Любо! Хоч і важке було дитинство,та спогади про нього такі щемні,що аж хочеться до них доторкнутися...Хоч у думках...
Десь читала,чи то чула про те,що минуле - це потяг,який уже відійшов...Але я живу все ж таки і нинішнім і минулим...
Finist, 10.09.2018 - 23:00
Тривожить душу знову ностальгія, І на очах з'явилися сльозинки. Душа у ріднім краю молодіє У затишку старенької хатинки... ТАИСИЯ, 10.09.2018 - 22:37
Браво! Валентина! Как же Ваша поэзия хороша! В этих строчках ...рыдает душа! Эта тема всегда волнует! геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 10.09.2018 - 23:22
Дякую,Катюшо!Я коли писала,то бачила і свою вулицю, і будинок,і ту грушу та яблуню,і річку,і себе,і брата,і маму...
геометрія відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 10.09.2018 - 23:13
Дякую,Світдано! Якби в моєму селі був газ,я б мождиво повернулася б туди...
геометрія відповів на коментар Світлана Моренець, 10.09.2018 - 23:06
Дякую,Світлано! Я цьогоріч не була в селі, а в спогадах я завжди там, а там же і найчарівніша пора життя - дитинство...
геометрія відповів на коментар Татьяна Маляренко-Казмирук, 10.09.2018 - 23:03
Дякую,Тетяно! Я тільки побачила Ваше прізвище, то й відразу згадала Вашу прозу: "Жіноча доля",пішла на Вашу сторінку і знову з-задоволенням її перечитала...
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 10.09.2018 - 20:07
Дякую,Олю! Саме таким воно й було, моє далеке і щемне дитинство...
Людмила Пономаренко, 10.09.2018 - 19:22
Затепліло в душі від Вашого зворушливого й повного любові вірша...
геометрія відповів на коментар Людмила Пономаренко, 10.09.2018 - 20:05
Дякую,Людо! Моє дитинство пройшло у воєнні, та післявоєнні роки, воно було і голодним,і холодним,і дуже часто страхітливим,а от спогади тільки теплими і лагідними...
Ніна Незламна, 10.09.2018 - 17:57
Гарний вірш Валю! Рідна земля,рідна сторона,завжди чекає насдо себе,відчути те тепло й добро,що нам дитинство там несло.
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 10.09.2018 - 20:01
Дякую,Ніно! Часом буває,що я й собі не вірю,що майже все про ті роки пам"ятаю...
|
|
|