В дитинстві небо здавалось нижчим,
Як на грушу вилізеш - полоскочеш.
І слід від дощу був за море глибшим,
Впадеш у калюжу, смієшся-регочеш.
В дитинстві страшними здавались тіні,
Та їх сонце палило без сліду.
Й по печеній усім картоплині -
Не було смачніше обіду.
Ми жили у дитинстві, як в казці,
Хоч і тут були свої Карабаси,
Але ще не служили краватці,
Всі поважні були свинопаси.
Серед ночі в комфортній оселі,
Хочеться у своє минуле,
Повернутись на часовій каруселі
Туди, де ноги в траві тонули.
