Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: У каждого есть свой посильный крест - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Володимир Байкалов, 02.12.2017 - 19:28
Как всегда, сильно! Символ человечества - крест. Все несем, и всем дается по силам его.
Елена Марс відповів на коментар Володимир Байкалов, 02.12.2017 - 19:46
Рада вам... Спасибо, Владимир!
Серафима Пант, 30.11.2017 - 00:40
Ти знаєш цю притчу:Притча про те, що у "кожного своя доля", свої можливості завдання. Один чоловік, невдоволений собою та іншими, говорив: «Хто сказав, що кожен мусить нести свій хрест? Невже не існує жодного способу його позбутися? З мене досить моїх щоденних прикрощів і турбот!» Бог відповів йому уві сні. Чоловік побачив земне життя людей як безконечну процесію. Кожна людина йшла, несучи на собі великий хрест, крок за кроком, з великими зусиллями просуваючись уперед. Герой нашої розповіді також рухався у цьому безконечному потоці людей і двигав на собі тягар свого хреста. Але скоро він побачив, що його хрест довший, ніж в інших людей. Може тому, майнула в його голові думка, він не може дати собі з ним ради. «Якби трохи вкоротити свій хрест, я так тяжко не мучився б», - вголос промовив він сам до себе. Чоловік сів на придорожний камінь й добряче вкоротив свій хрест. Коли знову рушив у дорогу, відчув, що йдеться швидше й легше. Так він дійшов до того місця, де була мета його земної мандрівки. Тут зяяло глибоке провалля, а по той бік його починалася «земля вічної радости». Ще здалеку було видно її дивовижну красу. Але як туди перейти? Ані мосту, ані кладки... Проте люди якось туди діставалися. Вони, як виявилося, знімали з плечей свої хрести, один кінець перекидали на другий бік провалля і по ньому входили в цю чудову землю вічної радости. Кожний хрест мав ідеальний розмір: саме такий, щоб з'єднати обидва краї провалля. Перейшли всі. Залишився тільки один чоловік - той, що вкоротив свого хреста. Тепер він зрозумів, що його вкорочений хрест не дозволить йому перейти безодню смерти. У відчаї він почав плакати: «Ах, якби я знав...» Але було вже запізно... Елена Марс відповів на коментар Серафима Пант, 30.11.2017 - 18:41
Дякую, Ірочко! Десь вже щось таке читала Не дУрні пишуть такі притчі.. . Тому дякую і тому, хто написав...
Святослав_ відповів на коментар Елена Марс, 02.12.2017 - 20:29
Пишуть не дУрні, та недобра вона, та притча. "Хрест" дійсно, потрібен посильний. Це не шматок м`яса на голоблі перевантаженого воза життя, як виходить по притчі. Елена Марс відповів на коментар Малиновская Марина, 29.11.2017 - 19:11
Я не отчаиваюсь Спасибо тебе, дорогая!
Елена Марс відповів на коментар A.Kar-Te, 29.11.2017 - 18:43
Ты меня улыбнула, Оленька)) Спасибо тебе огромное!
Валентина Ланевич, 28.11.2017 - 20:59
Талановито-чуттєво, Оленко! Підписуюсь під кожним словом попередніх дописувачів!
Ярослав К., 28.11.2017 - 15:52
Очень красиво и мудро, Лена. Пусть поможет Бог каждому достойно донести свой крест...
Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 29.11.2017 - 18:41
Пусть поможет, я желаю этого каждому... Спасибо вам, друг мой!
kostyanika, 28.11.2017 - 13:56
Какой правдивый стих... Ты умеешь, как никто, написать очень жизненно о чувствах и мыслях... Я не могу и не умею так открываться... Все по силам, Ленуся!
kostyanika, 28.11.2017 - 13:55
Какой правдивый стих... Ты умеешь, как никто, написать очень жизненно о чувствах и мыслях... Я не могу и не умею так открываться... Все по силам, Ленуся!
Елена Марс відповів на коментар kostyanika, 29.11.2017 - 18:40
Конечно по силам. Крест у каждого посильный... Просто мы, люди, устаём порой и это нормально для каждого... Касательно откровенности моей, так я порой завидую тем, кто умеет скрывать свои чувства... Спасибо тебе, моя хорошая!
меланья, 28.11.2017 - 13:07
Да, ты права: несем свои кресты,гораздо проще, если кто-то рядом, и дело не в руках...Пусть даже взглядом поддержит...И уже сильнее ты... Наташа Марос, 28.11.2017 - 08:14
Конечно же... хотелось: ..."Чтоб капельку хотя бы"... Но всё равно - каждый будет нести СВОЙ крест!!! А Бог даёт ровно столько трудностей, сколько человек способен преодолеть - стало быть, ТЫ - СИЛЬНАЯ, МУДРАЯ, КРАСИВАЯ ЖЕНЩИНА, гордо несущая СВОЙ крест!!! СПАСИБО ТЕБЕ, ЛЕНОЧКА, ЗА ТАКИЕ СТИХИ!!! Елена Марс відповів на коментар Наташа Марос, 29.11.2017 - 18:38
Это тебе, моя хорошая, спасибо за тёплые слова поддержки! Просто у меня идёт продолжение не самого лучшего и лёгкого периода в жизни, но мне не привыкать Всё хорошо. Просто мне нужна остановка, отдых...
Анатолій Волинський, 28.11.2017 - 08:03
Не падайте духом, Елена! Всё утрясётся. Как?... Никто. Вы одарённый Поэт! Потрясающий человек, красивая женщина, Мама! На Родине Вас ждёт успех и слава.Стих сильный, как и Вы!
|
|
|