Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Евгений Познанский: СОНЕТ О СТАРИКЕ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Білоозерянська Чайка, 15.12.2020 - 16:57
какой сюжет... как тепло и хорошо на душе от таких проникновенных стихов
Евгений Познанский відповів на коментар Тома, 26.06.2018 - 13:54
Благодарю вас! Случай из реальной жизни.
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 03.01.2018 - 06:41
Жень...как всегда...для души...для людей...
Евгений Познанский відповів на коментар Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 06.01.2018 - 11:29
Спасибо, дорогая Танюша! Случай это - подлинный.Всегда рад тебе! Дравва, 24.11.2017 - 21:04
Никогда не надо сдаваться.Кроме того, не сможет родной дед доживать свой век, зная о том, что внук в интернате.
Евгений Познанский відповів на коментар Дравва, 15.12.2017 - 14:46
Огромное вам спасибо за ваши добрые, мудрые слова. Да, удиветльно, как чиновники иногда не желают учитывать такие простые вещи, как любовь родных людей друг к другу. К счастью, у этой истории хороший конец, но ведь бывает всяко... Всегда рад вам! Евгений Познанский відповів на коментар Ірин Ка, 15.12.2017 - 14:47
Дякую! і ведь таких добрих слів, як ваші теж светлішає! Завжди вам радий!
Евгений Познанский відповів на коментар Володимир Верста, 15.12.2017 - 14:48
тЩиро вам дякую! Завжди вам радий!
Евгений Познанский відповів на коментар Виктория - Р, 15.12.2017 - 14:49
Благодарю вас! Меня самого очень тронула не вымышленная история, которая и легла в основу єтого сонета. Всегда вам рад!
Евгений Познанский відповів на коментар Михайло Гончар, 22.11.2017 - 22:33
Да, дедзамечательный. Надеюсь, что и внук будет такой же!Спасибо, всегда вам рад! Ганна Верес, 22.11.2017 - 08:40
Важка ця тема для мене теж. Нам з чоловіком по 66, він після інсульту, але з нами двоє внуків-учнів (16 і 11 років).Дякую Вам за творчість. Відчуваю,що Ви добра і щира людина, а ще часто ловлю себе на думці: чи біди нас роблять добрішими, а чи доброта наказуєма.
Евгений Познанский відповів на коментар Ганна Верес, 22.11.2017 - 22:28
Дякую вам. Нехай Господь береже вас и ваших близьких. Тримайтеся! Дякую вам за ваші добрі слова і за розуміння. Коли я народився батькам пропонували віддати мене на виховання у дітбудинок, бо обидва вони сліпенькі. Але тато і мама теж здійснили справжній подвиг, самостійно виховавши мене. Без усяких дітбудинків. Якже мені не розуміти таких людей, як герой цього сонету, як ви. А чи ролять біди нас добрішими - важко сказати. Де хто дійсно стає добрішим після того, як сам відчує що таке страждання, де хто навпаки. Зло завжди ненавидить добро, намагається йому нашкодити, але іміж собою злі люди теж ворогують іще як. Просто особливо боляче бачити у біді добрих людей. Але нас втішає сам Господь: "Претерпевший же до конца спасётся" Сказано у Святім Євангелії. Завжди вам радий!
Ганна Верес відповів на коментар Евгений Познанский, 22.11.2017 - 22:37
Дякую Вам, Євгене. Рада, що не помилилася в Вас. Ви щойно довели це вкотре. Щасти Вам!
ТАИСИЯ, 21.11.2017 - 22:29
Ах! Эта тема так тревожит и волнует!А участь стариков: и дедушек,и бабушек... Участь детей-сирот...Это- трагедия! Они- беззащитны! Равнодушие или бюрократия- усугубляют проблему! Ваш стих - нужен обществу! Евгений Познанский відповів на коментар ТАИСИЯ, 22.11.2017 - 22:18
Благодарю вас! С сам искренно восхитился подвигом этого старика. На таких людях как он у нас ещё что-то ещё держится. Я был бы очень рад, если эти мои стихи хоть немного помогли лучшим людям в их тихих, каждодневных подвигах. Всегда вам рад! Надія Башинська, 21.11.2017 - 22:09
ХОРОШИЙ ВЫ ЧЕЛОВЕК, ЖЕНЯ!!! УМЕЕТЕ ЧУВСТВОВАТЬ И ПОНИМАТЬ ДРУГИХ!!!
Евгений Познанский відповів на коментар Надія Башинська, 21.11.2017 - 22:14
Спасибо вам большое. Моим родителям, когда я появился, тоже предлагали передать меня в казённое заведение, потому что они инвалиді. Но Папа и мама тоже выстояли, не отдали меня, за что я им безмерно признателен. Как же мне не понять и єтих дедушку и внука. Всегда вам рад! Евгений Познанский відповів на коментар Фея Світла, 21.11.2017 - 22:07
Щиро вам дякую! Слава БОгу, є такі дідусі! Може тому і народ наш живий, і, даст Господь, буде жити і далі! Завжди вам радий! Георгий Данко, 21.11.2017 - 21:29
5! Вот эта проблема и мне спокойно спать не дает! Это ж надо родных людей (отца, мать, деда, бабушку) лишают ребенка!... Чтобы затем - или на органы, или в шведские семьи за кордон (через наши превосходные детские приюты). Спасибо за стих и поднятую тему, Женя! |
|
|