О, люде добрі, як же ви могли
Подвійні розвести в собі стандарти?
Навіщо в храм Господень притягли
Ті ідоли – Ваали та Астарти?
Навіщо так відверто блудите
Із ними на очах у свого Бога,
Плюндруючи Ім’я Його святе
Й безчестя обираючи дороги?
Ваал – не Бог! Даремні молитви
До мертвого й німого істукана,
І, хоч натужно силуєтесь ви,
Не втрапите до Божого паркана,
Що розділяє небо та шеол,
Полову – від дорідної пшениці.
Один лиш Ягве має ореол
Отця світів і власника скарбниці,
Де людські душі дбаються на день,
Коли судом судитиметься Всесвіт.
Бо він раптово прийде: просто «Дзень! -
Кінець язИків неправдивий плескіт»…
І зникне вся важливість різних справ
І суєти пусті пріоритети,
Спасеться лише той, хто не поправ
Життям своїм Христа авторитета.
До-лампи стануть всі оті слова,
Що так зрадливо істину глушили,
Згорить брехня і кривда вікова,
Яким би її оцтом не гасили.
Останній час! Вже скоро засурмить
Небесний янгол-вісник днів суворих.
Чи ти готовий стрітити ту мить,
Чи так і спиш у райдужних мінорах*?
29.07-20.11.2017
*мінор – музичний лад, здебільшого ліричного настрою. Переносно «райдужні мінори» - сентиментальні фантазії, відволікаючі від розуміння небезпечної ситуації.
