Сину мій коханий, сину дорогий,
Ти поліг за волю такий молодий.
Я тебе родила і тя берегла,
Богу ся молила за твоє життя.
І ти ріс, миленький, як квітка в саду,
А тепер до тебе на могилу йду.
Я стара вже й сива, немічна така,
Та в мойому серці дитина жива.
Він пішов боротись з хлопцями з села,
Де кипіла всюди світова війна.
Вони йшли за волю для людей усіх
Й полягли на полю, де лежав ще сніг.
Вже минули роки й не одна зима.
Відійшли пророки й матері нема.
Та прийшла нам воля, воля, як з небес,
Тільки жаль, що воїн жоден не воскрес.
Щоб побачив прапор і волю відчув,
Але він на віки у землі заснув.
А ми пам’ятаймо і вчім молодих,
Щоби не забули, хто поліг за них.
1950 р.
