Біле, біле все навкруг - пада сніг,
В соннім парку між дерев мовчки ліг,
Землю лагідно укрив в хмурі дні,
Заколисуючи все в тихім сні.
Ясно, ясно в темну ніч - сяє сніг,
Місяць ніченьку стеріг - й спать не ліг.
Сніг одяг дбайливо парк в орілаг,
Побажав щасливих снів,й земних благ.
Тихо, тихо навкруги - спить усе,
Тільки думка з самоти сум несе,
Не покликать в пізній час почуття -
Сон таємно понесе в небуття.
Біле, біле все навкруг - чистий лист.
Снігопад створив пейзаж - має ж хист.
Оживив безсилі вмить відчуття,
І з'явилось неземне сприйняття.
