Муром вкрило всі ставки за селом ізночі.
Загадково посміхнулись в шалик зорі-очі...
В темну ніч мороз старий з срібної рядниці
Посплітав ялинам всім запаски й спідниці.
Не барився довго тут ,-- криниці ще ждали.
Він спустився вниз до них,-- враз люстерка стали...
Очі -зорі миготять із землі красою,
Те, що вранці ще було сивою росою.
Гуляй, гуляй, Морозенко,- ти землі володар,
Санок, лиж і дітвори... Ти -- зими господар !
СПАСИБІ, СВІТЛАНО 
