Тіней фантасмагорія...
Вечір блукає садом...
Знову все та ж історія:
Зустріч із листопадом...
Стежкою поміж айстрами
Ходить прозора туга.
Осінь ворожить. Чарами
З серця зніма напругу.
Бавиться вітер вітами,
Листя зрива, шуткує...
Це не біда, що вітряно —
Осінь свій бал святкує.
Чи то горішки падають,
Чи то зірки осінні...
Й знов листопад нагадує
Вічних думок кружіння...
