Паперового маленького кораблика,
Зробила русява дівчинка мала.
Листа свого в кораблик поклала
І в річку його опустила вона.
Пливи мій кораблику, пливи!
Пливи ти в далекий наш край!
Мого татуся там, прошу, знайди,
Мій лист в руки йому передай.
А в листі, що з дитячими сльозами,
Маленька дівчинка батькові писала:
-Тату, людей ти ніколи, не вбивай!
Так, вона свого батька благала...
Тату! Прошу! Нікого ти не вбивай!
Бо, кожен свою сім'ю, дітей має.
Тату! Прошу тебе, ти запам'ятай!
Що, кожного вдома родина чекає....
Гарно написали!! Та ,аж руки тремтять від таких слів...Успіхів ВАМ!!! 
Які щирі дитячі слова!!! 
